Що важливо зрозуміти за темою «Крок 1 — збір даних про сайт»
Збір даних — це фундамент усього аудиту. Без нього будь-які висновки будуть здогадами, а не діагнозом. Уявіть лікаря, який починає лікування без аналізів: симптоми схожі, але причина може бути зовсім іншою. З сайтом те саме.
Суть цього кроку проста: зібрати максимально повну картину того, що відбувається з сайтом зараз. Не оцінювати, не виправляти, не пропонувати — саме зібрати. Це інформаційна база, на якій далі будуть працювати технічний аудит, аналіз контенту, посилальний профіль та інші етапи.
Що саме входить у цю базу:
- Доступи — до панелі керування сайтом (CMS), хостингу, DNS, Google Search Console, Google Analytics (або аналогів), інструментів моніторингу (Screaming Frog, Ahrefs, Semrush тощо).
- Структура сайту — карта сторінок, ієрархія розділів, кількість URL, наявність або відсутність XML-карти сайту.
- Історія змін — коли останній раз оновлювали дизайн, міняли структуру, мігрували з іншого домену чи CMS.
- Поточні показники — органічний трафік за останні 3–12 місяців, позиції ключових запитів, кількість проіндексованих сторінок у Google.
- Контекст бізнесу — які цілі сайту, хто цільова аудиторія, які основні конкуренти, що змінилося в ніші останнім часом.
Головне розуміння: збір даних — це не перевірка. Ми ще не шукаємо помилки. Ми фіксуємо поточний стан, щоб у наступних кроках порівнювати з ним усе, що знайдемо.
Практичні особливості та варіанти застосування
На практиці збір даних виглядає як послідовність конкретних дій, а не абстрактний процес. Ось як це працює в реальних проєктах.
Чеклист доступів — перше, що робимо
Найчастіша ситуація: клієнт дає доступ до CMS, але все. Без Google Search Console, без аналітики, без хостингу. Тому перший крок — чітко прописати, що саме потрібно, і пояснити чому. Без Search Console ви не побачите помилки індексації. Без аналітики — не зрозумієте динаміку трафіку. Без доступу до хостингу — не перевірите налаштування сервера.
Робочий підхід — відправити клієнту таблицю з переліком доступів, де для кожного пункту вказано, навіщо він потрібен і як його отримати. Це економить тижні переписування.
Зняття базових метрик
Паралельно з доступами фіксуємо поточні цифри. Ось мінімум, який потрібен на старті:
| Показник | Де беремо | За який період |
|---|---|---|
| Органічний трафік | Google Analytics, GA4 | 3–12 місяців |
| Кількість проіндексованих сторінок | Google Search Console | На момент аудиту |
| Позиції по ключових запитах | Ahrefs, Semrush | Останні 3 місяці |
| Кількість сторінок на сайті | Screaming Frog, CMS | На момент аудиту |
| Помилки сканування | Google Search Console | Останні 90 днів |
Чому саме такий період? Менше трьох місяців — не побачите сезонність і тренд. Більше року — дані можуть бути нерелевантними, якщо сайт зазнав серйозних змін.
Збір контексту від клієнта
Це частина збору даних, яку часто пропускають, а даремно. Розмова з клієнтом або замовником дає інформацію, якої немає в жодному інструменті. Питання прості:
- Що змінилося на сайті за останній рік?
- Які сторінки приносять найбільше конверсій?
- Чи були падіння трафіку? Коли приблизно?
- Хто з команди щойно працював із сайтом?
Відповіді на ці питання часто вказують напрямок для наступних кроків аудиту. Наприклад, якщо клієнт каже, що три місяці тому міняли структуру розділу блогу — ви знаєте, де шукати проблеми з індексацією чи посиланнями.
Різні сценарії — різний фокус
Для нового сайту збір даних мінімальний: структура, доступи, базове сканування. Немає історії — немає що аналізувати в динаміці. Для сайту, який працює п'ять років — потрібна глибока історична довідка. Для сайту після міграції — фокус на тому, що змінилося і коли.
Помилки, обмеження та що враховувати на практиці
Головна помилка — починати аналіз до збору даних
Спокуса велика: побачили повільне завантаження головної сторінки й одразу пишете про це в аудиті. Але без повної картини ви не знаєте, чи це проблема всього сайту, чи лише однієї сторінки. Без даних про трафік ви не розумієте, наскільки ця сторінка взагалі важлива. Тому перше правило — зібрати все, потім аналізувати.
Обмеження інструментів
Жоден інструмент не дасть повної картини. Screaming Frog покаже структуру, але не покаже трафік. Google Search Console дасть дані з Google, але нічого не скаже про Bing чи інші пошуковики. Ahrefs відображає приблизні дані з позицій, а не точні. Тому збір даних — це завжди комбінація джерел, а не покладання на один сервіс.
Доступи, яких ніколи не буває достатньо
На практиці майже завжди чогось не вистачає. Немає доступу до старої аналітики — доводиться орієнтуватися на те, що є. Немає доступу до хостингу — технічний аудит буде неповним. Важливо не зупинятися через це, а фіксувати, яких саме даних бракує, і як це впливає на якість висновків.
Збір даних займає час — це нормально
На середньому проєкті збір даних займає від одного до трьох днів. На великих сайтах з тисячами сторінок — більше. Це не можна прискорити, не втративши якість. Сканування великого сайту в Screaming Frog може тривати годинами. Отримання доступів від клієнта — теж процес, який не залежить від вас.
Фіксація того, що зібрали
Усі зібрані дані мають бути задокументовані. Не в голові, не у розмові з клієнтом, а в структурованому вигляді. Таблиця з доступами, скріншоти ключових метрик, виписки з розмови. Це ваша страховка: якщо на наступних етапах виникнуть запитання — ви завжди зможете повернутися до початкових даних.
Збір даних виглядає найменш цікавим кроком аудиту. Немає аналітики, немає рекомендацій, немає «вау-ефекту» для клієнта. Але саме цей крок визначає, наскільки всі наступні будуть точними та корисними. Пропустити або зробити його поверхнево — означає будувати дім без фундаменту.